Beyond the Whispering Echoes

Наче хтось увімкнув вселенський ліхтарик у найглухішу ніч - і одразу вимкнув. Мить світла, спалах сенсу, а потім знову туман, гул тиші і відчуття, що десь дуже далеко шепочуть древні. Пісня-перехід: від спеки до порожнечі, від тіла до духу, від болю до прийняття. Все як у житті - тільки встиг відчути пульс, як він уже стих, залишивши після себе дивне тепло в грудях. Таке, від якого і не плачеш, і не радієш - просто стоїш, грієш долоні і слухаєш, як звучить тиша.